ВИХОВНИЙ ВІДДІЛ



ВИХОВНИЙ ВІДДІЛ

Лесенко Олеся Олександрівна - І категорія

Паляничко Тетяна Анатоліївна - ІІ категорія

Буряк Ольга Миколаївна - вчитель вищої категорії.

Висоцька Тамара Леонідівна – вчитель першої категорії.

Ольховська Тетяна Леонідівна - спеціаліст


Виховання – найбільш важлива і суперечлива сфера педагогічної діяльності на сучасному етапі.

         Завданням виховання є створення необхідних умов, за яких може розвинутися активний громадянин сучасного суспільства, що добре знає себе, вміє правильно використовувати власний потенціал, здатний створити ситуацію успіху, розробити й реалізувати власний життєвий проект.

Сутність виховання реалізується за нових умов з урахуванням всіх соціальних, педагогічних та індивідуальних чинників, що впливають на становлення особистості.

         Зміст виховної діяльності ліцею сплановано у відповідності до наступних ключових ліній:

  1.  ціннісне ставлення до себе;
  2.  ціннісне ставлення до сім’ї, родини, людей;
  3.  ціннісне ставлення до суспільства і держави;
  4.  ціннісне ставлення до природи;
  5.  ціннісне ставлення до культури і мистецтва.

Однією з науково-методичних проблем, над якими продовжив працювати колектив, є «Формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя та культури здоров’я ліцеїстів». Бо здоров’я людини – єдиний критерій доцільності та ефективності всіх без винятку видів діяльності.

Виховання як цілеспрямований процес формування особистості здійснюється за допомогою використання різноманітних прийомів, форм, методів виховної роботи. Їх вибір, ефективне застосування залежить від вікових та індивідуальних особливостей учнів, рівня розвитку дитячого колективу, поєднання методів формування свідомості та поведінки, ефективності самих методів.

У виховному процесі педагоги-організатори навчальних груп використовують такі групи методів, як:

  1.  методи формування свідомості (роз’яснення, бесіда, диспут);
  2.  методи формування суспільної поведінки (доручення, громадська думка, створення виховуючих ситуацій);
  3.  методи стимулювання діяльності та поведінки (змагання, заохочення, покарання);
  4.  методи контролю та аналізу ефективності виховання.

Педагоги-організатори навчальних груп за основу своєї діяльності з учнями взяли технологію саморозвитку особистості. Ця технологія  являє собою сукупність і послідовність методів, прийомів і форм діяльності учня, в яких задовольняються його потреби у самовдосконаленні, розвиваються різні здібності та якості особистості. У результаті  реалізації цієї технології в ліцеїстів формується життєва компетентність до самореалізації в різних сферах суспільного життя.




Comments